Від джерела до стійкості громади: як відновлення водних об’єктів допомагає адаптуватися до зміни клімату

Відновлення джерел і криниць – це не лише збереження природної та культурної спадщини, а й важливий крок до зміцнення водної стійкості громад в умовах зміни клімату.

9 жовтня 2026 року в межах Українського кліматичного тижня відбувся експертний кліматичний діалог «Від джерела до стійкості громади: природні рішення в умовах зміни клімату», організований громадською організацією «Чорноморський жіночий клуб».

Захід об’єднав широку аудиторію з різних регіонів України. До обговорення долучилися представники органів місцевої влади, національних природних парків, природоохоронних органів, водогосподарських організацій, басейнових рад, наукових установ і громадських організацій, а також інші фахівці, зацікавлені у збереженні водних ресурсів та адаптації громад до кліматичних змін.

Зміна клімату посилює ризики для водозабезпечення: тривалі посухи, нерівномірний розподіл опадів і деградація водних екосистем створюють додаткові виклики для громад. В умовах війни ці проблеми ускладнюються пошкодженням інфраструктури. Тому збереження та відновлення місцевих джерел і криниць може стати одним із практичних напрямів підвищення водної стійкості.

Учасники діалогу обговорили, як джерела та криниці можуть допомагати громадам адаптуватися до кліматичних змін, зберігати водні ресурси та підтримувати екологічну рівновагу. Окрему увагу приділили практичним аспектам відновлення джерел і криниць: оцінці їхнього стану, правовому статусу, необхідним дозволам, якості води, санітарним вимогам та впливу робіт на природні екосистеми.

Відновлення має починатися з вивчення самого водного об’єкта, а не лише з облаштування його території. Прозора вода не обов’язково є питною, тому для оцінки її безпечності потрібні лабораторні дослідження. Інженерні рішення мають враховувати природні особливості джерела, а також передбачати відповідального за його подальше утримання.

Джерела й криниці важливі не тільки як потенційні місцеві водні ресурси. Вони підтримують біорізноманіття, пов’язують підземні та поверхневі води, а нерідко є частиною історії й культурної ідентичності громади. Їхнє збереження потребує співпраці фахівців різних галузей, місцевої влади та жителів.

Діалог засвідчив, що природні рішення можуть бути важливою складовою кліматичної адаптації на місцевому рівні. Відновлюючи джерела та криниці з урахуванням екологічних, гідрологічних, інженерних і санітарних вимог, громади не лише зберігають природну спадщину, а й зміцнюють свою готовність до майбутніх кліматичних викликів.

Головне повідомлення діалогу: відновлення джерела це не лише відновлення води. Це відновлення природного потенціалу території, посилення спроможності громади та інвестиція в її стійкість до майбутніх кліматичних викликів.

Організатор заходу – громадська організація «Чорноморський жіночий клуб».

Партнери та співорганізатори: Донецький національний університет імені Василя Стуса; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка; Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України; Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації; Чорноморський національний університет імені Петра Могили; природний заповідник «Єланецький Степ»; Всеукраїнська екологічна ліга; ГО «Вруна»; ГО «Химери дикого степу»; благодійна організація «ГРІНРУТСХАБ — РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ»; ГО «Austausch» («Аусташ»).

Захід є частиною підтримки членських організацій Українською кліматичною мережею через проєкт «Підтримка сталості існування та розвитку мережі українських громадських кліматичних організацій в умовах війни», який реалізується ГО «Еколтава» за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

Захід також проводиться за підтримки проєкту SCIENCE AT RISK Emergency Office, який реалізується громадською організацією Academic Network Eastern Europe.