Гідрологічна криза на Дністрі. Дністровська Комісія знову скоригувала скиди з Дністровського водосховища
Гідрологічна криза на Дністрі у 2026 році досягла історичного максимуму.
В зв’язку з цим, слід відмітити, що станом на серпень 2026 року рівень води в найбільших водних артеріях на теренах всієї Європи (Рейн, Дунай, По, Ельба, Луара) також впав до історичних мінімумів, що паралізувало судноплавство, змушує знеструмлювати реактори європейських АЕС через неможливість їх охолодження, знижує генерацію ГЕС та загрожує питному водопостачанню багатьох населених пунктів в басейнах цих річок.
Основними причинами затяжної гідрологічної посухи вважаються кліматичні аномалії та Ель-Ніньйо: За даними Служби програми ЄС Copernicus, Європою з травня прокотилися п’ять екстремальних хвиль спеки, а літні місяці стали найспекотнішими за всю історію спостережень. Це спричинило посилене випаровування: Аналіз World Weather Attribution свідчить, що криза спричинена не стільки повною відсутністю дощів, скільки аномально високими температурами, які миттєво висушують ґрунт, рослинність та випаровують річкову воду. Рекордна посуха та обміління річок створюють ідеальні умови для масштабних займань. Станом на серпень 2026 року континент потерпає від п’ятої хвилі екстремальної спеки, яка охопила Францію, Іспанію, Італію, Грецію та Центральну Європу. Вогонь уже знищив понад 500 000 гектарів територій. В свою черг пожежі руйнують залишки гідрологічних систем. Малосніжні зими (зокрема, в Альпах) призвели до того, що глибокі водоносні горизонти й джерела не встигають відновлюватися, через що річки втрачають природне підживлення та призводить до дефіциту підземних вод.
Слід зазначити, що гідрологічна криза на Дністрі — це масштабна екологічна та водогосподарська проблема, спричинена рекордним обмілінням річки та її приток, що ставить під загрозу водозабезпечення мільйонів людей в Україні та Молдові. Станом на серпень 2026 року ситуація досягла критичної межі: середній приплив води до Дністровського водосховища впав до 42–48 м³/с, що становить лише 17–19% від місячної норми — це найнижчий показник за весь період спостережень з 1985 року. Оскільки Дністер є транскордонною річкою, тому уряди України та Молдови вимушені застосовувати антикризові заходи та координувати дії в екстреному режимі. Так міждержавна Дністровська Комісія ухвалила рішення зменшити попуски води з Дністровського гідровузла спочатку до 85 м³/с, а з 11 серпня 2026 року — до 75 м³/с, щоб зберегти мінімально необхідний рівень у самому водосховищі. Абсолютним пріоритетом обрано забезпечення питного водопостачання. Тут слід зазначити, що Дністровське водосховище в умовах гідрологічної посухи відіграє стабілізуючу роль та пом’якшує негативні наслідки гідрологічної кризи для середнього Дністра.
На жаль, водозабори питної води у верхній частині Дністра більш жорстко зіткнулися з гідрологічною кризою та змушені екстрено адаптувати свої інфраструктури до критично низького рівня води в річці Дністер та на її притоках. Комунальні підприємства (зокрема Хотинський водозабір) переобладнують та поглиблюють системи помпування, щоб мати можливість забирати воду за умов критично низького рівня. 4 серпня українська і молдовська сторони на чолі з Головою Держводагентства Ігорем Гопчаком та Міністром навколишнього середовища Молдови Георге Хаджером провели робочу зустріч на теренах Чернівецької та Івано-Франківської областей для координації спільних дій із подолання наслідків тривалого маловоддя на річці Дністер. Учасники цієї робочої зустрічі стверджують, що в реальності ситуація виглядає більш критично ніж відображено в розрахунках та в таблицях з моніторингових вимірювань.
Також і в Молдові, і в Україні діють обмеження водокористування. Державне водне агентство України тимчасово обмежило право на спеціальне водокористування для 92 підприємств у басейні річки (заборони не стосуються питних потреб населення). Під час засідання Дністровської Комісії українська сторона звернула увагу на той факт, що Дубосарське водосховище, розташоване нижче за течією, до попуску у розмірі 85 м³/с з Дністровського водосховище додатково отримує 5 м³/с з бокових приток, а попуск в нижню частину Дністра забезпечує на рівні 77 м³/с, що дозволяє додатково отримувати для накопичення або додаткових витрат щосекунди 13 м³. Це дозволяє не обмежувати агросектор Молдови у зрошуванні, обмежуючи тільки денне зрошування та дозволяючи нічне зрошування без обмеження за об’ємами. У роботі з управління водними ресурсами України та Молдови бере участь проєкт ГЕФ-ПРООН-ОБСЄ-ЄЕК ООН «Розвиток транскордонного співробітництва та інтегрованого управління водними ресурсами в басейні річки Дністер шляхом впровадження Стратегічної програми дій (СПД)». Україна запропонувала долучити до подальших консультацій Бюро політик з реінтеграції Республіки Молдова, щоб отримати необхідну інформацію про фактичну ситуацію з наповненням і використанням води з Дубосарського водосховища у придністровській частині басейну. Це дозволить покращити спільне узгодження регулятивних заходів в межах всього басейну річки Дністер в умовах гідрологічної посухи. Тим не менше українська сторона зазначила, що на сьогодення ми скидаючи з водосховища в 1,7 разів води більше ніж фактичний приплив. Це стрімко нас наближає до критично екстремальної ситуації, коли ми змушені будем перейти до режиму коли скид з Дністровського водосховища буде дорівнювати припливу.
